Методичні рекомендації "Мюзкл в дитячому садку: плекаємо юних акторів"

 

Мюзикл в дитячому садку: плекаємо юних акторів

ЗМІСТ

 

 

Вступ ………………………………………………………………………………

Мюзикл в дитячому садку………………………………………………………

Кожна дитина - актор……………………………………………………………

Підготовка ………………………………………………………………………..

Етапи роботи  над виставою………………………….........................................

1.     Підготовчо-інформативний етап………………………………………..

2.     Репродуктивний етап……………………………………………………..

3.     Узагальнюючий етап………………………………………………………

4.     Творчий етап……………………………………………………………......

5.     Рефлекторно – оцінювальний етап

Мова жестів………………………………………………………………………..

Спів………………………………………………………………………………….

Розподіл ролей……………………………………………………………………..

Робота з сором’язливими дітьми………………………………………………..

Післямова …………………………………………………………………………

Висновок…………………………………………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

Музиці відводиться особлива роль у вихованні дитини. З цим мистецтвом дитина стикається від самого народження. А цілеспрямоване  музичне виховання дитина отримує в дитячому садку, починаючи з раннього дошкільного віку.  Адже музичне виховання є одним із засобів формування особистості дитини.  Актуальним завданням дошкільної освіти є виховання художньо-естетичних засад дитячої особистості через відкриття їй світу мистецтва (зокрема музичного )та його творчого освоєння.  Ставлення творчої особистості дитини особливо ефективно відбувається в умовах реалізації музично-театралізованої діяльності.  Умовами формування творчості в музично-театралізованій діяльності є :

-         перегляд лялькових вистав та бесіди за їх змістом;

-         ігри – драматизації;

-         підготовка і розігрування різноманітних казок та інсценівок;

-         вправи по виконанню виразності виконання;

-         окремі вправи з етикети;

-         вправи з метою соціально-емоційного розвитку дітей.

При роботі з дітьми дошкільного віку під час музично - театралізованої діяльності ці умови постійно беруться до уваги і втілюються в життя. Та зважаючи на стрімкий та швидкоплинний час, коли постає питання як зацікавити дітей, розвиваючи їх особистість, при цьому не відстаючи від сучасного світу   ми,  педагоги, постійно шукаємо щось нове,  неординарне,  цікаве та доступне. Саме тому багато хто з нас знаходяться в постійному пошуку музичних матеріалів, які служать не тільки «джерелом харчування» для дитячого розвитку, а й укладають в собі можливість яскравого вираження себе як особистості. Безумовно, організація освітнього процесу - це унікальна робота, яка вимагає особливого підходу до кодної дитини. Це недоторканна «особиста кухня», що увібрала в себе як існуючі вже методики, так і ноу-хау самого викладача. Презентацією такого процесу може служити як якийсь набір імпровізаційних дій, можливо, пов'язаних між собою якийсь музичної ідеєю в формі «відкритого заняття», так і сюжетно-постановочне уявлення, що зазвичай називають «святом».

Звичайне «свято» являє собою тематичний концерт, що складається з пісень, танців і віршів, або музичний спектакль з тих же елементів.

Будь-який педагог прагне  постійно вдосконалюватися в своїй справі. Він знаходимося в постійному пошуку інноваційних форм і методів у сфері музичної освіти дошкільнят.

До ідеї створення власного проекту мене підштовхнув новорічний  мюзикл «Вовк та семеро козенят», написаний на сюжет однієї з найулюбленіших дитячих народних казок  в обробці Наталii Май. Всім відомо, що Наталія Май є авторкою багатьох пісень І багато з них написані саме для дітей. Багато з них стали всенародними. Можливо завдяки цьому   авторськi пiснi вiдомої поетеси та композитора Наталii Май лягли в основу музичного оформлення мюзикла «Вовк та семеро козенят» . Свіжі ідеї цього автора настільки зацікавили мене, що я без найменшого сумніву вирішила запалити іскорку любові та інтересу до цієї теми і в самих дошкільнятах. Тим самим,  залучила дітей до нового напрямку музичного театру – мюзиклу.

Адже театр- один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва для дітей. А мюзикл - найбільш прийнятний вид театралізованої діяльності. Такий напрямок , як мюзикл розкриває потенціал і надає  багато переваг у всебічному розвитку особистості.

Мюзикл - одне з наймодніших та наймолодших напрямків сучасного музичного театру, музично-сценічна вистава, в якому використовуються різноманітні виразні засоби естрадної та побутової музики, хореографічного, драматичного і оперного мистецтва. Мюзикл - це скорочена форма понять мusical comedy (музична комедія) і мusical play (музична п'єса, музична вистава). Це жанр музичної вистави або музичного фільму, основу якого складають спів і хореографічні номери. Все це об’єднано єдиним художнім задумом.

Ознаки мюзиклу:

-         належить до театрального жанру;

-         має літературну основу;

-         сценарій розподіляється на акти;

-         використовується акторська гра, хореографія, хор;

-         до складу входять вокальні номери(сольні, ансамблеві, хорові)

-         присутність декорацій на сцені;

-          дійство підсилюється костюмами акторів

Сюжет, образи дійових осіб, ідейний зміст відіграють у мюзиклі велику роль. У мюзиклі кожний вокальний і танцювальний номер є невід’ємним від сюжету і не може бути вилучений з вистави без шкоди змісту і твору в цілому.

Кожна дитина - актор

Сьогодні мюзикли ставляться на багатьох театральних майданчиках. Цей жанр - яскравий, сучасний, захоплюючий та неординарний. І,справді, він  не може залишити байдужим ні дорослого, ні дитини. Адже  цікаві сюжети, захоплююча музика, незвичайні танці – все це поєднує в собі наймолодший напрямок сучасного музичного театру – мюзикл. В основі цього музичного театралізованого  дійства лежить гра. Всім дітям без вийнятку подобається вигадувати численні образи, фантазувати, відчувати себе акторами. Під час  театралізованої  діяльності, при вірному підході дитина розкривається. А за допомогою гри, вона вчиться  передавати свої внутрішні емоції. Граючи ту чи іншу роль, дошкільник має можливість висловити свої почуття та настрій, переживання та внутрішній стан  і, навіть, вирішити свої  конфлікти та подолати певні емоції.  При цьому дитина отримає не аби який досвід, море позитивних емоцій та естетичне  задоволення від самого дійства. Відтак театралізована діяльність сприяє розкриттю творчого потенціалу дитини, її індивідуальності та  розвитку самої  особистості

В нашому садочку, як і в усіх інших дитячих садочках, на тематичні свята педагоги підготовлюють дітлахів до участі у концертах,  театральних дійствах, виставах тощо. Дійсно, участь у таких заходах  викликає у дошкільнят  приємні та позитивні  емоції, почуття гордості від реалізацїї своїх творчих здібностей. В цілому всі свята, вистави та постановки   сприяють  розвитку у малюків фантазії, підвищують  емоційність та рухову  активність, виховують  впевненість та артистизм. Адже  усі діти без вийнятку – маленькі актори. Як вони люблять танцювати та співати, виконувати певні ролі та перевтілюватись на окремих героїв. Іноді здається, що діти здатні бачити те, чого зазвичай не помічають дорослі.  Розкрити авторські здібності та розвинути художньо – творчі вміння кожної дитини дає нам змогу залучення дошкільників до театральної діяльності, а в нашому випадку  -  до участі в мюзиклах.

Мюзикл в дитячому садку - це шалена праця не тільки керівника музичного та вихователів, це неймовірна робота самих акторів – дошкільнят. Взагалі при роботі з дітьми рекомендується приступати до постановки мюзиклів з дітьми 6-7 років. У нас же ця група була нечисленна і ми підключили до вистави групу дітей 5-6 років.

Перед тим, як почати роботу над мюзиклом «Вовк та семеро козенят» , постало питання, як же втілити цей жанр в дошкільному закладі? Адже в області дошкільного музичного виховання музично-театральна діяльність дітей представляється найменш розробленим напрямком.  Але ціль була поставлена і ми маленькими, але впевненими кроками почали працювати.

Перш  ніж приступити до  розучування сцен в мюзиклі, дiтям  був показаний невеликий фрагмент справжнього спектаклю. Це викликало неабиякий інтерес.  Діти із задоволенням дивилися на виступ професійних артистів: на їх пластику, міміку, жести, поведінку на сцені,в решті решт на чудові яскраві костюми. Після перегляду мюзиклу враження та емоції дітей зашкалювали.  Вони із захопленням обговорювали те, що побачили.  Після цього і стало зрозуміло – ми на вірному шляху. А втiлення мюзклу в стiнах нашого закладу  буде цікавим, захоплюючим та незвичним  процесом  не тільки для нас,  дорослих, але і для самих дітей.

Тепер вже точно можна було починати творити!!!!

 

Підготовка

 

Готуючись до свого першого мюзиклу, я провела з дітьми  декілька тематичних  занять, за основу яких взяла  танці та музично-ритмічні рухи. Такі  заняття перш за все дають змогу педагогу  зрозуміти можливості дітей в хореографічному напрямку. А ще мали змогу  засвоїти елементи танців та окремі   рухи сучасних, народних та бальних танців . Я змогла реально оцінити ситуацію. Адже в мюзиклі хореографія відіграє не останню роль. Під час таких занять діти вчилися  передавати за допомогою рухів художньо – емоційний образ відповідно до характеру музики. А щоб заняття проходили невимушено та  легко, я б рекомендувала використовувати  танцювальні ігри та вправи імпровізаційно-творчого характеру такі як:  «Рукавиця – мандрівниця», «Зачароване коло», «Снігова кулька», «Веселе морозиво», «Плещемо в долоньки», «Стор кадр», «Танцюють всі», «Хоровод знайомств»,  «Танець природи» , «Танець – ситуація» і т.д.  Вони сприяють розвитку пластичності тіла, формуванню відчуття ритму,  вміння передавати свої емоції та настрій. Такі заняття полегшують і педагогам і дітям   подальшу роботу у проекті під назвою мюзикл. 

 Необхідно виділити основні етапи роботи над виставою:

1.     Підготовчо-інформативний етап

Перший етап дає можливість активізувати у дітей інтерес до участі мюзиклі.

Перш за все педагог повинен провести бесіду з дітьми про їх улюблені казочки. Така бесіда розкриває вподобання малюків. Допомагає педагогу визначити  зацікавленість дітей  до певних героїв. Комусь до вподоби ніжні, сором’язливі,  наївні образи. Іншим же імпонують герої зі сміливою вдачою та наполегливим характером. Після цього можна приступати до перегляду самого твору.  Так як твір, який я обрала виявився досить насиченим, то довелося перегляд мюзиклу розділити на декілька  занять. Але це ще більше визвало інтерес у дітей. Їх було цікаво, чим же закінчиться  історія з Вовком.

Далі необхідно провести обговорення самої казки. Для того, щоб підсилити враження та підігріти інтерес дошкільнят, я проводила бесіду-гру «Опиши героя, який тобі найбільше сподобався». Також я б рекомендувала на цьому етапі використати дидактичні ігри « Чий голосок звучить? » та  «Заспівай як…» Діти із задоволенням копіюють голос героя, який їм сподобався, передаючи тембром голосу висоту звучання. А використання вправ з елементами творчості, таких як « Впізнай,хто я», « Передражни мене навпаки», «Який я» (добрий-злий) дають не тільки позитивний результат, а і невимушено допомагають перейти до наступного етапу.

 

2.     Репродуктивний етап

Цей етап допомагає дітям свої знання, вміння та навички втілити в життя,  застосувавши їх на практиці. Діти вчаться аналізувати дії героїв з мюзиклу.

Під час цього етапу відбувається обирання ролей самими дітьми.

Я рекомендую  також звернути увагу на використання дидактичних  та творчих ігор, які  допоможуть дітям на цьому етапі. Це такі дидактичні ігри «Який настрій у героя»,  « Плутанина у казках», «Відтвори дії працівників театру» .  Творчі ігри « Майстерня за лаштунками театру», «Театр» та музичні ігри  на розвиток голосу та інтонації , гра на саморобних музичних інструментах з метою відтворення характеру та вдачі того чи іншого героя. Також необхідно провести індивідуальну роботу з дітьми, які були відсутні на попередньому етапі. 

3.     Узагальнюючий етап

Його назва говорить сама за себе. На цьому завдання педагога -  узагальнити та систематизувати знання, вміння та навички, які були набуті дітьми на попередніх двох етапах.  Тут постає завдання налаштувати дітей на реалізацію творчого задуму.

Цікавим завдання для дітей стане самостійне  виготовлення квитків - запрошень на свою ж виставу. Для того, щоб зацікавити не лише дітей, а і батьків рекомендую залучити їх до спільної творчості. Для домашнього  завдання  визначається тематика, наприклад « В гостях у казки». Після чого родинні  роботи виставляються в групі.  На цьому етапі творчим іграм знову ж таки належить не остання роль. Доцільно провести бесіду на тему: « Для чого нам казка». І особлива увага приділяється вправам на правильну дикцію « Проспівай, прошепочи фразу», « Голосно – тихо за мною повтори» та вправи на артикуляцію « Смачне варення», «Парканчик», «Голочка» та ін..

4.     Творчий етап

На цьому етапі діти розвивають свою творчість, активно беручи участь у мюзиклі. Як результат – реалізація спільного творчого задуму.

Відбувається показ мюзиклу для дорослих. Та в роки, коли не було карантину, дуже часто і досить успішно  в нашому  закладі  практикувався показ своїх мюзиклів  для дітей з реабілітаційного центру. Тематика різноманітна:  « Театр в гості всіх запрошує» «Казка знов до нас прийшла» та інш. Після показу мюзиклу бажано проводити бесіди спільно з творчими завданнями « Намалюй нашу казку» або «Казка закінчилась, а згадка нам лишилась»  Дуже подобається дітям  конкурсні завдання типу « Показ мод героїв мюзиклу»

5.     Рефлекторно – оцінювальний етап

Заключний, підсумковий  етап в роботі над виставою. Тут пропонується так, як і після кожного свята разом з дітьми підсумувати спільну роботу. Охарактеризувати її. Пригадати з чого та як все починалося. Провести бесіди на тему: « Яка найбільша дія в мюзиклі сподобалась?», « Чия роль більше сподобалась? Чому». Часто практикую такі завдання  «Відгадай чия пісня (мелодія) лунає»,  «Відтвори епізод з мюзиклу». Також на екрані для підсилення вражень доцільно показувати фото із самого мюзиклу.

 

Мова жестів

Звертаючи увагу на жести, хочеться зазначити, що вони є провідними під час підготовки до втілення в життя мюзиклу.  Їм потрібно приділяти не менше уваги, ніж хореографії. Так би мовити «мова жестів» відіграє важливу роль в повноцінному дійстві. Адже саме правильний жест створює візуальну наповненість дії і допомагає  підкреслити  важливі акценти. Для полегшення  роботи над мімікою та жестикуляцією я пропоную використовувати такі вправи: «Погода», «Покажи, що відчуваєш», «Хто я?», «Дружні звірята»  та ін.. Для початку для роботи з дітьми над мовою жестів я рекомендую взяти відому для багатьох  вправу «Ось так». Вона дуже легка, доступна  та водночас цікава для дошкільнят. З її допомогою  діти вчаться  передавати жестами відповідний рух або дію. В своїй роботі я часто її використовую, так як ця вправа не має обмежень і педагог може на ходу задавати різні ситуативні дії. Ще дуже цікава вправа, яку я практикую в своїй роботі «Кінопроба». Тут вже творчість дітей і в акторському напрямку, і в напрямку жестикуляції   розкривається в повній мірі.  Завдяки  цій вправі   діти мають змогу достатньо самовиразитися,  уявляючи  себе  справжніми акторами, яких запросили зніматися у фільмі, а для цього їм необхідно  зіграти заданого педагогом героя. Діти стараються, бо розуміють, що роль одна, а їх багато. А якщо трішечки змінити умови гри  і запропонувати дітям самостійно придумати героя, якого б кожна дитина захотіла зіграти у фільмі і не називаючи його зобразити за допомогою міміки та жестів  без звуків, то це дає дуже  гарний результат.    А взагалі робота над «мовою жестів» дуже кропітка і досить тривала.  Вона вимагає терплячості від педагога і тактовності.  Якщо танець можна завчити, то виразний і правильний  жест необхідно знайти разом з дитиною.  Потрібно  не вимагати від актора той чи інший жест, а  наштовхувати, підказувати, в решті решт своїм прикладом показати відповідний рух чи емоції. Жест повинен бути досить лаконічним, грати допоміжну роль і не заважати під час хореографії чи виконанні музичних номерів. Успішному пошуку жесту може сприяти знаковий аксесуар або аналіз напрямку мелодії в процесі розучування.

 

Спів

У роботі над мюзиклом вокальні настройки і ритмічні вправи грають важливу роль.  Адже часто так буває, що під час співу актори виконують  нескладні музично-ритмічні рухи. І для того, щоб  дихання, інтонація, сила голосу та артикуляція не страждали, я раджу заздалегідь підготувати дошкільнят.  Тут і приходять на допомогу  різноманітні поспівки,  музичні вправи, артикуляційна гімнастика, ритмодекламація,  мовне музикування  та артикуляційні вправи. Необхідно використовувати їх регулярно, але в легкій,  доступній для дітей ігровій формі. І тоді маленькі актори будуть почуватися впевнено і невимушено.

Процес роботи над мюзиклом в плані співу поділяється на два етапи. Перший - ознайомлювальний -  проводиться  тільки під фортепіано! На першому етапі я рекомендую проходити (проспівати)   весь матеріал з усією групою. Під час першого етапу роботи над співом дітей, я звертаю увагу на чистоту інтонування, виразність фразування, приспівування окремих фраз та відповідно силу голосу.  І вже після цієї спільної роботи можна переходити до наступного більш цікавого етапу роботи над співом та постановкою голосів.  

Другий етап - постановочний. Тут починається створюватися драматургія вистави і  задіюєтьтся  фонограма. Адже робота з фонограмою допомагає дітям, так би мовити підстраховує  та стає основною підтримкою під час вже справжньої гри в мюзиклі.  Діти починають  по-новому чути вже знайому музику із задоволенням та цікавістю включаються в саму гру.

Коли ці два етапи відпрацьовано, тоді вже можна звернути увагу на  хореографію і декорації. Особлива увага  приділяється одній з основних складових жанру - руху з одночасним виконанням пісень. Роботу над пластикою і хореографією я проводжу поступово. На своїх  заняттях я пропоную дітям  перевтілитися в того чи іншого героя, ми разом згадуємо   його повадки, поведінку, жестикуляцію та міміку. І дуже часто виявляється так, що під час таких творчих завдань деякі елементи народжуються  в процесі спільної імпровізації. І що цікаво,  діти не розуміючи своєї функції,  самі стають головними експертами у показі образів героїв і  багато чого підказують нам, педагогам самі. Залишається розподілити ролі між дітьми.

Розподіл ролей.  Хто з нас не стикався з цієї делікатної темою - розподілом ролей на святах. Майже всі дівчатка хочуть бути принцесами, а хлопчики – супергероями. А що робити, коли в нашому списку козенята, вовченята, лисички, гуси?

Роль, нав'язана дитині проти його волі, може сильно засмутити і надовго відбити бажання займатися музикою і театром. А гірше, коли дитина взагалі   відмовиться  брати участь у створенні таких експериментів.  Під час розподілу ролей  переді мною  стоїть основне  завдання: показати, змалювати та представити ту чи іншу роль в усіх її позитивних фарбах. Проходячи всі етапи роботи над виставою, звичайно, музичний керівник як ніхто розуміє, яка роль підійде кожній  дитині. Бо саме музичний керівник, співставляючи тут чи іншу роль з маленьким актором,  враховує характер та вдачу дитини, вміння переключатися та передавати настрій окремого  героя і, взагалі, завдатки дошкільника.   Але дитина сама повинна захотіти грати цю роль. І тут важливо  знати та враховувати думку та бажання самих маленьких акторів.  Для цього  я використовую інтерактивні методи. Найактуальніший  в моїй роботі і найулюбленіший серед дітей це метод «Мікрофон». Саме завдяки цьому методу діти мають можливість висловити свою думку. А най актуальнішими питаннями  є такі: 

-         Чи подобається тобі казка, яку ми розучуємо?

-         Які герої тут є?

-         Хто з героїв  казки тобі  сподобався  найбільше?

-         Чи хотів би ти бути героєм цієї казки?

-         Чому  ти хотів заграти саме цього героя?

-         Чим тобі сподобалась казка?

-         Що найбільше сподобалось в казці?

-         Який характер у героя, що тобі сподобався?

-         Чи хотів би ти бути схожим на нього?  І т.д.

Головне, під час такого методу щоб запитання були чіткими, конкретними та короткими. Діти обожнюють цей метод можливо і через те, що відповідаючи на запитання, уявляють себе справжніми зірками. Такі інтерв’ю проходять на «ура».  Ще я  використовую метод «Роботи в парах». Розділяючи дітей на пари, пропоную перевтілитися в героїв казки і зіграти якийсь окремий сюжет. Після цього помінятися ролями. Тут діти мають можливість зі сторони поглянути на себе. У них проявляється здорова конкуренція, бажання зіграти краще і, навіть зацікавленість до героя, якого вони не розглядали, як улюбленого. Ще цікавий метод, який я використовую на даному етапі  «Розігрування ситуації в ролях». Тут пропонується певна сюжет, яку дитина повинна зіграти,  не забуваючи врахувати  характер та вдачу героя, якого запропонував зіграти педагог. Всі ці методи актуальні в роботі з дітьми під час розподілу ролей. Дуже часто в результаті дитина, якій не подобалась та чи інша роль, змінює свою думку. І це є позитивним показником в нашій спільній роботі.   

 Всі ми розуміємо, що цей  процес повинен бути невимушеним, поступовим та, бажано, з підсиленням музики. І, тільки після того, коли всі етапи враховано,  відкриваються справжні плюси тієї чи іншої ролі, знімаються всі   штампи та змінюються всі пріоритети. До того моменту, коли музичний матеріал розучувався  і відбувалося занурення в оркестрове  звучання, до маленьких артистів  приходить  розуміння того, що музика красива незалежно від персонажів, яких вона відображає. Тоді й починається справжня, захоплююча гра з образами і змістами. Уже в процесі роботи стає ясно, хто яку роль зіграє.

 

Робота з сором’язливими дітьми. З дітьми, які соромляться чи бояться виступати перед публікою я  проводжу індивідуальну роботу з розвитку мовлення, рухів та співу. Дуже важливо, щоб умови, в яких проходять репетиції були сприятливі для кожної дитини. Це стосується і оформлення музичної зали, і розміщення дітей, і освітлення, і силу звучання фонограми, музики і голосу самого педагога.  Саме  завдяки врахуванню цим складовим   досягається  найкращий результат: дитина стане відкритою до спілкування, буде більш впевненою та розкриє  свій  творчий потенціал. В своїй практиці я ніколи не змушую до роботи дитину, якщо вона цього не хоче. Свою увагу я переключаю на дітей, які б своїм прикладом показали б всі плюси гри в мюзиклі. Після цього самі діти, які соромилися чи відмовлялися брати участь в підготовки до вистави, просять дати їм роль. Таким чином педагог невимушено та методично залучає сором’язливих дітей до запланованого дійства.

Післямова. І нарешті, приходить  час задіяти всю команду. Ідеальна картина: художник на своїх заняттях з дітьми готує декорації, вихователі, знову ж таки з дітьми, створюють реквізит, батьки шиють костюми, вихователі групи  займаються рекламою вистави ... Думаєте так не буває?

Підтверджую, що з «Вовком та семеро козенятами», а потім і з подальшими постановками все відбувалося саме так. Тільки командна робота змогла забезпечити справжню сенсаційну подію!

Те, що робота з дитячим мюзиклом «Вовк та семеро козенят» зацікавить не тільки дітей, а й весь викладацький склад, було передбачувано: захоплююча музика, веселий нетривіальний текст і улюблені всіма образи. Але взаємодія з твором мистецтва завжди приносить в заздалегідь сплановану професійну діяльність евристичні моменти, які слід пережити разом з дітьми. Наприклад, «пізнати самого себе» через зустріч з власним голосом або, на процесуальному рівні, пізнати етичний закон мистецтва, за яким вовк може виявитися «краще» кози.

Наш досвід свідчить про те, що театральна діяльнсть неабияк захоплює дітей, дає їм змогу поринути у дивовижний вигаданий світ, відчути себе в ролі дивовижних персонажів, та щоразу дарує позитивні емоції і незабутні враження.

Після дебютного   мюзиклу « Вовк та семеро козенят»,  мною були втілені в життя такі мюзикли «Як козенята няню шукали», новорічний мюзикл «Морозко», та мюзикли, які бралися за основу  осінніх свят   « Кошик яблук» та «Гуси – лебеді.

Висновок:

Участь дітей у мюзиклах вирішує безліч питань, пов’язаних з вихованням дошкільнят:

-          формує  естетичний смак;

-         сприяє розвитку пам’яті, уяви, мови, ініціативності;

-         розвиває комунікативні якості;

-         створює позитивний емоційний настрій;

-         знімає напруження;

-         допомагає  вирішувати конфліктні ситуації за допомогою гри;

-         формує фундаментальну основу для духовно-морального розвитку;

-         надає знання про морально-естетичні цінності;

-         здійснює формування особистості в мистецькій компетентності.